Блакитна хризантема

„Já vám povím,“ řekl starý Fulinus, „jak přišla Klára na svět.“«Я вам розповім, — сказав старий Фулінус, — як Клара з’явилася на світ». Tehdy jsem zařizoval knížecí park v Lubenci a starý kníže byl veliký znalec zahrad.Тоді я облаштовував князівський парк у Лубенці, а старий князь був великим знавцем садів. Celé stromy si nechával posílat z Anglie a jen cibulí z Holandska objednal sedmnáct tisíc kusů.Цілі дерева він замовляв з Англії, а самих лише цибулин із Голландії замовив сімнадцять тисяч штук. Ale to je jen tak na okraj.Але це так, до слова. Jednou v neděli jsem šel po lubenecké ulici a potkal jsem Kláru, místní hluchoněmou bláznivou káču, která kudy chodila, tudy blaženě hýkala.Одного разу в неділю я йшов лубенецькою вулицею і зустрів Клару, місцеву глухоніму божевільну дурепу, яка, куди б не йшла, всюди блаженно крякала. Právě jsem se jí chtěl vyhnout, aby mě nepolíbila, když jsem si všiml, že drží kytici.Я саме хотів її обійти, щоб вона мене не поцілувала, коли помітив, що в руках у неї букет. Byl v ní kopr a všelijaký polní plevel, ale uprostřed stál květ pompónové chryzantémy, který byl modrý.У ньому були кріп і різні польові бур’яни, але посередині стояла квітка помпонної хризантеми — блакитна.

Pane, modrý jako Phlox Laphami, trochu břidlicový, s atlasově růžovým okrajem a krásně plný.Пане, блакитна, як Phlox Laphami, трохи сланцева, з атласно-рожевим краєм і чудово повна. Taková barva byla tehdy i dnes u vytrvalé indické chryzantémy naprosto neznámá.Такий колір у багаторічної індійської хризантеми був цілком невідомий тоді й залишається невідомим дотепер. Starý Veitsch se mi kdysi chlubil, že jim z Číny přišlo jedno trochu lila zbarvené chrysanthemum, ale přes zimu zahynulo.Старий Вайч колись вихвалявся мені, що їм із Китаю надійшла одна трохи бузкова хризантема, але за зиму вона загинула. A tahle bláznivá holka držela v ruce chryzantému modrou, jakou si jen můžete přát.А ця божевільна дівчина тримала в руці блакитну хризантему — таку, якої тільки можна побажати. Klára na mě radostně zahýkala a kytici mi strkala pod nos.Клара радісно закрякала до мене й сунула букет мені під ніс. Dal jsem jí korunu a ukazoval na květinu, zatímco jsem se ptal, kde ji našla.Я дав їй крону й показував на квітку, водночас питаючи, де вона її знайшла. Odpovědí mi bylo jen nadšené kdákání a smích.У відповідь почув лише захоплене кудкудакання та сміх.

Běžel jsem tedy ke starému knížeti a ukázal mu vzácný květ.Тож я побіг до старого князя й показав йому рідкісну квітку. „Jasnosti, tohle někde v okolí roste, pojďme to hledat,“ řekl jsem.«Ваша світлосте, це десь поблизу росте, ходімо пошукаємо», — сказав я. Kníže nechal okamžitě zapřáhnout kočár a poručil, abychom vzali Kláru s sebou.Князь негайно наказав запрягти карету й велів узяти Клару із собою. Jenže Klára se mezitím ztratila a nebyla k nalezení.Тільки Клара тим часом зникла, і знайти її було неможливо. Po hodině nadávání se přiřítila s vyplazeným jazykem a přinesla celou kytici čerstvě natrhaných modrých chryzantém.Після години лайки вона примчала з висолопленим язиком і принесла цілий букет щойно нарваних блакитних хризантем. Kníže jí podával stokorunu, ale Klára se dala do pláče, protože takové peníze nikdy neviděla.Князь простягнув їй стокронову купюру, але Клара розплакалася, бо ніколи не бачила таких грошей. Musel jsem jí dát korunu, aby se uklidnila, a potom jsme ji posadili na kozlík.Мені довелося дати їй крону, щоб вона заспокоїлася, а потім ми посадили її на козли.

Ukázali jsme jí květiny a poručili jí, aby nás vedla.Ми показали їй квіти й наказали вести нас. Klára na kozlíku výskala radostí, koně se každou chvíli plašili a kočí div nebrečel hanbou.Клара на козлах верещала від радості, коні щомиті лякалися, а кучер мало не плакав від сорому. Po hodině a půl jízdy jsem prohlásil, že jsme ujeli nejméně čtrnáct kilometrů.Після півтори години їзди я заявив, що ми проїхали щонайменше чотирнадцять кілометрів. „To je jedno, třeba sto,“ zavrčel kníže.«Байдуже, хоч сто», — прогарчав князь. Klára se však za další hodinu vrátila s druhou kyticí.Однак ще через годину Клара повернулася з другим букетом. Z toho bylo jasné, že místo nemůže být dál než tři kilometry od Lubence.Отже, було ясно, що це місце не може бути далі ніж за три кілометри від Лубенця. Kníže na ni křičel, kde květiny rostou, ale Klára jen ukazovala pořád dopředu.Князь кричав на неї, де ростуть квіти, але Клара лише показувала вперед.

„Takhle to nepůjde,“ řekl jsem nakonec.«Так нічого не вийде, — сказав я нарешті. „Uděláme na mapě kruh o poloměru tří kilometrů, rozdělíme ho na čtyři části a prohledáme dům po domu.“«Накреслимо на карті коло радіусом три кілометри, поділимо його на чотири частини й обшукаємо будинок за будинком». Kníže namítl, že v takové vzdálenosti od Lubence není žádný park.Князь заперечив, що на такій відстані від Лубенця немає жодного парку. „To je dobře,“ odpověděl jsem.«Це добре», — відповів я. Na stonku byla hlína smíchaná s mazlavou žlutí, nejspíš lidsky pohnojená, a na listech ležel holubí trus.На стеблі була земля, змішана з липкою жовтизною, найімовірніше, удобрена людськими випорожненнями, а на листі лежав голубиний послід. Mezi listy se zachytil kousek odloupnuté smrkové kůry.Між листками застряг шматочок облізлої ялинової кори. Z toho jsem usoudil, že květiny rostou u plotu z neoloupaných tyček, někde, kde je hodně holubů.З цього я зробив висновок, що квіти ростуть біля паркану з неошкурених кілків, десь там, де багато голубів.

Druhý den ráno mi Klára znovu přinesla pugét modrých chryzantém.Наступного ранку Клара знову принесла мені букет блакитних хризантем. Já jsem prohledával svůj úsek, pil v hospodách teplé pivo, jedl syrečky a vyptával se lidí.Я обшукував свою ділянку, пив у шинках тепле пиво, їв сирки й розпитував людей. Lidé si mysleli, že jsem blázen, agent nebo někdo z úřadu, takže jsem si musel nechat líbit různá hrubá slova.Люди думали, що я божевільний, агент або хтось із управи, тож мені доводилося терпіти різні грубі слова. Večer bylo jisté, že v mém úseku žádná modrá chryzantéma neroste.Увечері було ясно, що на моїй ділянці жодна блакитна хризантема не росте. V ostatních třech částech se také nic nenašlo.В інших трьох частинах також нічого не знайшли. Jen Klára dál nosila nové kytice.Лише Клара й далі приносила нові букети. Kníže proto povolal četníky, obecní strážníky, starosty, školní děti s učiteli a dokonce i jednu skupinu kočovníků.Тому князь викликав жандармів, сільських стражників, старост, школярів з учителями і навіть одну групу кочівників.

Všichni prohledali celý kraj v kruhu tří kilometrů a otrhali všechno, co kvetlo.Усі обшукали весь край у колі радіусом три кілометри й обірвали все, що цвіло. Do zámku byly přineseny hromady květin, ale modrá chryzantéma mezi nimi nebyla ani jedna.До замку принесли цілі купи квітів, але серед них не було жодної блакитної хризантеми. Klára byla celý den hlídána, v noci však utekla a po půlnoci mi přinesla plnou náruč modrých květin.Клару весь день стерегли, але вночі вона втекла, а після півночі принесла мені повні оберемки блакитних квітів. Dali jsme ji zavřít do šatlavy, protože jsme se báli, že otrhá všechno, co kde roste.Ми наказали замкнути її в арештантській, бо боялися, що вона обірве все, що де-небудь росте. Kníže se vzteky přestal ovládat a řekl mi, že jsem stejný idiot jako Klára.Князь від люті перестав себе контролювати й сказав мені, що я такий самий ідіот, як Клара. Já jsem mu odpověděl, že si od takového starého kreténa nenechám nadávat, a odešel jsem rovnou k vlaku.Я відповів йому, що не дозволю такому старому кретинові мене ображати, і просто пішов до потяга. Od té doby jsem v Lubenci nebyl.Відтоді я в Лубенці не був.

Když se vlak rozjel, rozbrečel jsem se jako malý kluk, protože jsem si myslel, že už modrou chryzantému nikdy neuvidím.Коли потяг рушив, я розплакався, як маленький хлопчик, бо думав, що більше ніколи не побачу блакитної хризантеми. Najednou jsem z okna zahlédl u trati něco modrého.Раптом у вікні я помітив біля колії щось блакитне. Vyskočil jsem ze sedadla a zatáhl za záchrannou brzdu, aniž jsem si to uvědomil.Я схопився з сидіння й потягнув за аварійне гальмо, сам того не усвідомлюючи. Při prudkém brzdění jsem upadl a zlomil si prst.Під час різкого гальмування я впав і зламав палець. Průvodčímu jsem tvrdil, že jsem v Lubenci něco zapomněl, a musel jsem zaplatit pořádnou pokutu.Провідникові я сказав, що забув щось у Лубенці, і мусив заплатити неабиякий штраф. Potom jsem kulhal po trati zpátky k modrému místu.Потім я, кульгаючи, пішов колією назад до блакитного місця. Po pěti stech metrech jsem spatřil strážní domek a přes tyčkový plot jeho zahrádky vykukovaly dva trsy modré chryzantémy.За п’ятсот метрів я побачив будку колійного сторожа, а через паркан із кілків його садка визирали два кущі блакитних хризантем.

„Člověče, kde jste vzal tyhle kytky?“ zeptal jsem se hlídače přes plot.«Чоловіче, де ви взяли ці квіти?» — запитав я сторожа через паркан. „Ty modré?“ řekl.«Ці блакитні?» — перепитав він. „Zůstaly po nebožtíkovi Čermákovi, který tu byl přede mnou.“«Залишилися після покійного Чермáка, який був тут до мене». Hlídač mě však upozornil, že po trati se chodit nesmí, protože u kolejí stála tabulka s nápisem: Po trati choditi se zapovídá.Та сторож попередив мене, що ходити колією заборонено, бо біля рейок стояла табличка з написом: «Колією ходити заборонено». Sedl jsem si tedy na břeh a požádal ho, aby mi květiny prodal.Тож я сів на узбіччі й попросив його продати мені квіти. Neprodal mi je a ještě mi nadával, protože jsem prý nesměl ani sedět u jeho plotu.Він не продав їх іще й лаяв мене, бо, мовляв, мені не можна навіть сидіти біля його паркану. Namítl jsem, že na tabulce není napsáno, že se tu nesmí sedět.Я заперечив, що на табличці не написано, ніби тут не можна сидіти.

Po chvíli hlídač změkl a navrhl mi, abych odešel po trati, až zajde za nedaleký propustek, protože mě potom neuvidí.Через деякий час сторож зм’як і запропонував мені піти колією, коли він зайде за недалекий водопропускний канал, бо тоді він мене не побачить. Vřele jsem mu poděkoval, přelezl plot a jeho vlastním rýčem jsem obě chryzantémy vykopal.Я сердечно йому подякував, переліз через паркан і його ж лопатою викопав обидві хризантеми. Ano, ukradl jsem je.Так, я їх украв. Jsem poctivý člověk a v životě jsem kradl jen sedmkrát, přičemž pokaždé šlo o kytky.Я чесна людина й за все життя крав лише сім разів, причому щоразу це були квіти. Za hodinu jsem seděl ve vlaku a vezl si domů ukradené modré chryzantémy.За годину я вже сидів у потязі й віз додому крадені блакитні хризантеми. Když jsem projížděl kolem strážního domku, hlídač tam stál s praporkem a mračil se jako čert.Коли я проїжджав повз будку сторожа, той стояв там із прапорцем і супився, мов чорт. Mával jsem na něj kloboukem, ale myslím, že mě nepoznal.Я махав йому капелюхом, але, здається, він мене не впізнав.

Tak to vidíte, pane Čapku, jakou sílu má výstražná tabulka.От бачите, пане Чапеку, яку силу має попереджувальна табличка. Nikdo z nás, ani četníci, ani děti, ani ostatní pomocníci, nepomyslel na to, že bychom měli hledat právě u zakázané trati.Ніхто з нас — ні жандарми, ні діти, ні інші помічники — не подумав, що шукати треба саме біля забороненої колії. Možná tam u strážních domků rostou modré petrklíče, strom poznání nebo zlaté kapradí, ale nikdo je neobjeví, protože po trati se chodit přísně nesmí.Можливо, біля сторожових будок ростуть блакитні первоцвіти, дерево пізнання або золоті папороті, але ніхто їх не відкриє, бо колією ходити суворо заборонено. Jenom bláznivá Klára se tam dostala, protože neuměla číst.Лише божевільна Клара потрапила туди, бо не вміла читати. Proto jsem dal modré pompónové chryzantémě jméno Klára.Тому я й дав блакитній помпонній хризантемі ім’я Клара. Už patnáct let se ji snažím vypěstovat.Уже п’ятнадцять років я намагаюся її виростити. Nejspíš jsem ji příliš rozmazlil dobrou půdou a vláhou, protože ten hrubý hlídač ji nezaléval a měla tam jíl tvrdý jako cín.Мабуть, я надто розпестив її добрим ґрунтом і вологою, бо той грубий сторож її не поливав, і там вона мала глину, тверду, як олово. Na jaře vyraší, v létě dostane padlí a v srpnu zahyne.Навесні вона сходить, улітку вкривається борошнистою росою, а в серпні гине. Považte, že jediný na světě mám modrou chryzantému, a přesto se s ní nemohu pochlubit na veřejnosti.Подумайте: я єдиний у світі маю блакитну хризантему, і все ж не можу похвалитися нею прилюдно. Bretagne a Anastázie jsou jen trochu do lila, ale až jednou opravdu rozkvete Klára, bude o ní mluvit celý svět.“Бретань і Анастасія лише трохи бузкові, але коли Клара нарешті по-справжньому розквітне, про неї говоритиме весь світ»