Показати всі переклади Натисніть на речення — з'явиться переклад. Під час озвучення плеєр перемотає на нього
Každý rok 17. listopadu se na Národní třídě v Praze objeví svíčky a květiny. Щороку 17 листопада на празькій Народні тршіді з’являються свічки та квіти. Lidé se zastavují u pamětní desky s otisky rukou, které zvedají prsty do véčka. Люди зупиняються біля меморіальної дошки з відбитками рук, що піднімають пальці літерою V. Svíčku tam zapalují i ti, kdo v roce 1989 ještě nebyli na světě. Свічку там запалюють і ті, кого 1989 року ще не було на світі. Právě na tomhle místě se totiž během několika týdnů rozpadl režim, který ještě na podzim vypadal jako věčný. Адже саме тут за кілька тижнів розвалився режим, який ще восени виглядав вічним. Té změně se říká sametová revoluce — sametová proto, že proběhla prakticky bez krve. Ці зміни називають оксамитовою революцією — оксамитовою тому, що вона минула практично без крові. Pro cizince, který se učí česky, je to klíčový příběh: bez něj se dnešní Česko chápe jen těžko. Для іноземця, який вивчає чеську, це ключова історія: без неї сьогоднішню Чехію зрозуміти важко.
Československo prožívalo po roce 1968 dvě desetiletí, kterým se říká normalizace. Після 1968 року Чехословаччина пережила два десятиліття, які називають нормалізацією. V zemi zůstala sovětská vojska a komunistická strana měla svou vedoucí úlohu zaručenou přímo v ústavě. У країні залишилися радянські війська, а керівна роль компартії була закріплена прямо в конституції. Většina lidí se naučila žít dvojí život: jinak mluvili na schůzi a jinak doma v kuchyni. Більшість людей навчилися жити подвійним життям: одне говорили на зборах, інше — вдома на кухні. Disidenti, například signatáři Charty 77, byli sledováni, vyslýcháni a nezřídka i vězněni. За дисидентами, наприклад підписантами Хартії-77, стежили, їх допитували й нерідко ув’язнювали. Ve druhé polovině osmdesátých let se ale poměry v celém východním bloku začaly měnit. Але в другій половині вісімдесятих становище в усьому Східному блоці почало змінюватися. V Sovětském svazu probíhala přestavba, v Polsku vyhrála volby Solidarita a v listopadu 1989 padla berlínská zeď. У Радянському Союзі тривала перебудова, у Польщі вибори виграла «Солідарність», а в листопаді 1989-го впала Берлінська стіна. Československé vedení přesto trvalo na tom, že u nás se měnit nebude nic. Чехословацьке керівництво все одно наполягало: у нас нічого змінюватися не буде.
V pátek 17. listopadu 1989 se konala povolená studentská demonstrace. У п’ятницю 17 листопада 1989 року відбулася дозволена студентська демонстрація. Připomínala padesáté výročí uzavření českých vysokých škol nacisty. Вона була приурочена до п’ятдесятиріччя закриття чеських вишів нацистами. Průvod vyšel z Albertova, prošel kolem Vyšehradu a místo rozchodu zamířil do centra města. Хода вийшла з Альбертова, пройшла повз Вишеград і замість того, щоб розійтися, рушила в центр. Na Národní třídě mu cestu zahradily pořádkové jednotky. На Народні тршіді дорогу їй перегородили загони міліції. Studenti si sedli na zem, zvedli ruce nad hlavu a skandovali „máme holé ruce“. Студенти сіли на землю, підняли руки над головою й скандували: «у нас голі руки». Zásah přesto přišel a byl tvrdý: ulice byla uzavřená z obou stran a stovky lidí odtud odešly zbité. Розгін усе одно стався і був жорстким: вулицю перекрили з обох боків, і сотні людей пішли звідти побитими. Druhý den se navíc rozšířila zpráva, že jeden ze studentů zásah nepřežil. Наступного дня до того ж рознеслася звістка, що один зі студентів розгону не пережив. Informace se nakonec ukázala jako nepravdivá, ale svou práci už udělala. Зрештою інформація виявилася неправдивою, але свою справу вона вже зробила. To, co šlo do té doby přehlížet, se najednou přehlížet nedalo. Те, на що доти можна було заплющувати очі, раптом перестало бути непомітним.
Reakce společnosti byla rychlejší, než kdokoli čekal. Реакція суспільства виявилася швидшою, ніж будь-хто очікував. Studenti vysokých škol vstoupili do stávky a přidala se k nim pražská divadla. Студенти вишів оголосили страйк, до них долучилися празькі театри. Místo představení se v sálech konaly diskuse s diváky, protože televize a noviny buď mlčely, nebo lhaly. Замість вистав у залах відбувалися дискусії з глядачами, бо телебачення й газети або мовчали, або брехали. V neděli 19. listopadu vzniklo v pražském Činoherním klubu Občanské fórum. У неділю 19 листопада в празькому «Чиногерному клубі» виник Громадянський форум. Bylo to hnutí, které spojilo disidenty, herce, vědce i lidi, kteří do té doby politiku obcházeli obloukem. Це був рух, що об’єднав дисидентів, акторів, науковців і людей, які доти обходили політику десятою дорогою. Na Slovensku vznikla obdobná Verejnosť proti násiliu. У Словаччині виник аналогічний рух «Громадськість проти насильства». Nejviditelnější tváří se stal dramatik Václav Havel, do té doby známý spíš z vězení a ze zahraničních jevišť. Найпомітнішим обличчям став драматург Вацлав Гавел, доти відомий радше з в’язниць і закордонних сцен. Studenti rozváželi letáky do továren a do menších měst, kam se zprávy z Prahy dostávaly pomalu. Студенти розвозили листівки по заводах і невеликих містах, куди новини з Праги доходили повільно. Na náměstích se každý den scházelo víc a víc lidí. На площах щодня збиралося дедалі більше людей. Na pražskou Letnou přišly na konci listopadu statisíce demonstrantů. На празьку Летну наприкінці листопада прийшли сотні тисяч демонстрантів. Místo hesel proti někomu zvedali lidé klíče a cinkali jimi — režimu symbolicky odzvonili. Замість гасел проти когось люди піднімали ключі й дзвонили ними — символічно проводжаючи режим.
Rozhodujícím okamžikem byla generální stávka v pondělí 27. listopadu. Вирішальним моментом став загальний страйк у понеділок 27 листопада. Na dvě hodiny se zastavily továrny, obchody i úřady. На дві години зупинилися заводи, магазини й установи. Ukázalo se totiž, že za studenty stojí i dělníci, na které vedení strany do poslední chvíle spoléhalo. З’ясувалося, що за студентами стоять і робітники, на яких керівництво партії розраховувало до останнього. O dva dny později vypustilo Federální shromáždění z ústavy článek o vedoucí úloze komunistické strany. За два дні Федеральні збори вилучили з конституції статтю про керівну роль компартії. Následovalo vyjednávání o složení nové vlády. Далі почалися переговори про склад нового уряду. Desátého prosince jmenoval prezident Gustáv Husák vládu, ve které komunisté poprvé od roku 1948 neměli většinu, a ještě téhož dne odstoupil. Десятого грудня президент Густав Гусак призначив уряд, у якому комуністи вперше з 1948 року не мали більшості, і того ж дня пішов у відставку. Na konci prosince byl předsedou Federálního shromáždění zvolen Alexander Dubček. Наприкінці грудня головою Федеральних зборів обрали Александра Дубчека. A 29. prosince 1989 se prezidentem stal Václav Havel. А 29 грудня 1989 року президентом став Вацлав Гавел. Od zásahu na Národní třídě uplynulo šest týdnů. Від розгону на Народні тршіді минуло шість тижнів.
Přívlastek „sametová“ není náhodný. Означення «оксамитова» з’явилося не випадково. Přes obrovské napětí nedošlo k občanské válce ani k masakru a na Slovensku se revoluci dodnes říká nežná. Попри величезну напругу не сталося ні громадянської війни, ні різанини, а в Словаччині революцію досі називають ніжною. Obavy z násilí přitom nechyběly: nikdo tehdy nevěděl, jestli nakonec nezasáhne armáda nebo Lidové milice. Страх насильства при цьому був цілком реальним: ніхто тоді не знав, чи не втрутяться зрештою армія або Народна міліція. V červnu 1990 se konaly první svobodné volby po více než čtyřiceti letech. У червні 1990 року відбулися перші вільні вибори більш ніж за сорок років. Se svobodou ale přišla i ekonomická transformace, privatizace a rozčarování části společnosti. Але разом зі свободою прийшли економічна трансформація, приватизація й розчарування частини суспільства. V roce 1993 se stát rozdělil na Českou a Slovenskou republiku, a to rovněž bez násilí. 1993 року держава розділилася на Чеську та Словацьку республіки — теж без насильства.
Sedmnáctý listopad je dnes státním svátkem, Dnem boje za svobodu a demokracii. Сімнадцяте листопада сьогодні — державне свято, День боротьби за свободу й демократію. Připomíná studenty roku 1939 i studenty roku 1989 — jedno datum a dva příběhy. Воно нагадує і про студентів 1939 року, і про студентів 1989-го — одна дата й дві історії. Kolem výročí se konají koncerty, debaty i demonstrace, protože svátek se stal také příležitostí kritizovat aktuální politiku. Навколо річниці відбуваються концерти, дискусії та демонстрації: свято стало ще й приводом критикувати нинішню політику. Spory o to, kdo měl na revoluci největší zásluhu a co se z jejích slibů podařilo naplnit, neutichly dodnes. Суперечки про те, чия заслуга в революції більша і що з її обіцянок вдалося виконати, не вщухли й досі. Když se dnes Čechů na listopad 1989 zeptáte, dostanete velmi různé odpovědi. Якщо сьогодні запитати чехів про листопад 1989-го, відповіді будуть дуже різними. Skoro každý ale zná dvě věty z té doby: „Nejsme jako oni“ a „Havel na Hrad“. Але майже кожен знає дві фрази того часу: «Ми не такі, як вони» і «Гавела — на Град». A když na některé demonstraci uslyšíte cinkot klíčů, budete vědět, odkud pochází. І якщо на якійсь демонстрації ви почуєте дзвін ключів, ви знатимете, звідки він.